Меню

Русский выбор страны
Статьи по темеТваринництво (загальне) → Вплив вермітана і L-аргініну на імунобіологічні показники крові корів при фасціолезно-дікроцеліозной інвазії
Тваринництво (загальне)

Вплив вермітана і L-аргініну на імунобіологічні показники крові корів при фасціолезно-дікроцеліозной інвазії

Серед найбільш поширених гельмінтозів великої рогатої худоби лісостепової зони України (Полтавська і Сумська області) є фасціольоз та дикроцеліоз.

Вданий час для боротьби з ними використовується велика кількість антгельмінтиків. Проведені нами дослідження вказують на високу ефективність вермітану, проте дегельмінтизація тварин не забезпечувала відновлення клітинного та гуморального імунітету. За літературними повідомленнями навіть багаторазові дегельмінтизації не завжди давали позитивні результати, а іноді імунопатологічні реакції після застосування антгельмінтиків були більш виражені, ніж клініка самого захворювання. Цілком очевидно, що причиною цього є виражена супресивна активність як самих фасціол та дикроцелій, так і деяких антгельмінтиків.

КороваНе випадково препарати, які підвищували неспецифічну резистентність організму тварин і раніше застосовувалися як допоміжні, на сучасному етапі розглядаються, як надзвичайно важливі для терапії і профілактики інвазійних хвороб.

У зв’язку з цим нами було проведено випробування імуностимулятора L-аргініну після застосування антгельмінтика вермітану при спонтанній фасціольозно-дикроцеліозній інвазії.

Дослід проводили на тваринах 6–8-ми річного віку, яких по принципу аналогів, з урахуванням триразових копроовоскопічних досліджень по методу послідовних промивань, розділяли на дві групи – дослідну та контрольну – по 10 голів у кожній. Дослідній групі корів застосовували внутрішньо 10-процентну суспензію вермітану в дозі 10 мл на 100 кг ваги, а через сім днів підшкірно вводили L-аргінін у дозі 2 мл на голову двчі з інтервалом сім днів. Тварини контрольної групи препаратів не отримували. Ефективність препаратів визначали через 45 днів після останнього їх введення за даними копроовоскопічних досліджень.

Визначення імунобіологічних показників периферичної крові тварин проводили на 5-й, 15-й, 30-й, 45-й і 60 дні після дегельмінтизації дослідної та контрольної груп, по п’ять корів із кожної. Для підрахунку кількості лейкоцитів використовували камеру Горяєва. Визначення лейкограми проводили шляхом фіксації мазків крові рідиною Никифорова і фарбування по Романовському. Т- і В-лімфоцитів у реакції резеткоутворення з еритроцитами барана та миші, а теофілінчутливого резеткоутворення по методу S.Limatibul et.al. (1987). Імунні комплекси методом фотометричного визначення густини проципітанта, імуноглобулін G методом радіальної імунодифузії в гелі з використанням стандартної сироватки великої рогатої худоби. При цьому використовували методичні рекомендації і вказівки інституту урології і нефрології (м.Київ) та інституту імунології (м.Москва).

За даними копроовоскопічних досліджень екстенсивність інвазії (ЕІ) у дослідній та контрольній групах до дегельмінтизації рівнялася 100%. Інтенсивність інвазії (ІІ) у дослідній групі фасціолами 2,2 екз./яєць в 1г фекалій, дикроцеліями – 11,4 у контрольній відповідно 5,2 і 4,8. Через 45 днів після застосування препаратів яєць гельмінтів у дослідній групі не виявили, у контрольній ЕІ та ІІ залишалися на тому ж рівні. Отже екстенс- та інтенсефективність (ЕЕ, ІЕ) рівнялася 100%.

Результатами досліджень, проведеними через рік, після випасання тварин на неблагополучних пасовищах, встановлено зростання екстенсивності фасціольозно-дикроцеліозної інвазії у дослідній групі при ІІ фасціолами 0,2 екз./яєць в 1 г фекалій, дикроцеліями 1,7. У контрольній групі показники збільшувалися відповідно до 5,7 і 4,9. Завдяки цьому ЕЕ при фасціольозі не перевищувала 90,0%, при дикроцеліозі – 80,0%, ІЕ становила відповідно 91,71 і 85,40%.

Отже, дегельмінтизація корів вермітаном з послідуючим застосуванням імуностимулятора L-аргініну забезпечувала високу ефективність при змішаній фасціольозно-дикроцеліозній інвазії.

При визначенні імунобіологічних показників периферичної крові тварин встановлено максимальне збільшення концентрації лейкоцитів до 7,76 ± 0,10 тис. кл/мкл (Р> 0,99) на 5-й день після введення препаратів, що було більше, ніж у контролі на 2,54 тис. кл/мкл. На 15-й день кількість клітин у дослідній групі перевищувала показник контрольної на 2,08 (Р > 0,999), на 30-й – 1,94 на 45-й – 1,42 (Р> 0,99), а на 60-й – 1,36 тис. кл/мкл (Р> 0,95), що статистично достовірно до групи уражених корів.

Відносна кількість Т-лімфоцитів збільшувалася у дослідній групі на 5-й день спостережень до 42,4 ± 0,50% (Р> 0,95), у контролі їх кількість становила 38,2 ± 1,52%. На 15-й, 35-й і 45-й дні процент клітин у дослідній групі в порівнянні з контрольною зменшувався, а на 60-й день збільшувався і досягав рівня 40,4 ± 1,6% (Р< 0,95) при показнику в контролі 36,2 ± 2,43%.

Максимальну кількість абсолютних Т-лімфоцитів реєстрували на 5-й день після введення препаратів (2111 ± 30,57 кл/мкл, Р> 0,999), що на 1351 кл/мкл перевищувало аналогічний показник контрольної групи. В подальші строки дослідження відмічали зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів. На 60-й день середній показник знаходився на межі 1549± 76,23 кл/мкл, достовірність різниці по відношенню до контролю становила Р> 0,99. Отримані дані свідчать про стимулюючу дію L-аргініну на активність Т-лімфоцитів.

До того ж препарат на 5-й день після його застосування забезпечував достовірне збільшення відносної та абсолютної кількості ТФР-РОК відповідно до 32,0± 0,03% і 1607,2± 37,09 кл/мкл (Р> 0,999), що на 19,8% і 1221,2 кл/мкл більше показників контрольної групи. На 15-й, 30-й і 45-й дні досліджень активність клітин дещо знижувалася, проте на 60-й день їх кількість у дослідній групі знаходилася на високому рівні: відносна 28,8± 1,82% (Р> 0,95), абсолютна 1105,2± 81,04 кл/мкл (Р> 0,99) проти, відповідно, у контролі 19,8± 1,65% і 477,8± 42,60 кл/мкл.

Поряд з високою концентрацією ТФР-РОК у периферичній крові тварин після введення препаратів, відносна кількість ТФЧ-РОК знижувалася на 5-й день до 10,4± 0,67 (Р> 0,99), у контролі їх вміст досягав 19,0± 1,34%. Статистично достовірна різниця в показниках ТФЧ-РОК спостерігалася на 5-й, 30-й і 45-й дні (Р> 0,99). На 60-й день досліду відносна кількість ТФЧ-РОК у тварин, яких лікували, рівнялася 11,6± 0,50% (Р> 0,95), а в тих, що не лікували – 16,4± 1,02%.

Рівень абсолютної кількості ТФЧ-РОК на 5-й день у дослідній групі складав 523,4± 37,97 кл/мкл (Р> 0,95), що на 148,8 кл/мкл вище в порівнянні з контролем. В подальших дослідженнях даний показник мав тенденцію до зниження у тварин дослідної групи до рівня 485,6± 17,23 кл/мкл на 60-й день, проти 475,0± 26,56 кл/мкл у корів уражених фасціолами та дикроцеліями.

Аналізуючи співвідношення ТФР-РОК до ТФЧ-РОК встановлено збільшення імунорегуляторного індексу до 3,17± 0,29 (Р> 0,99) на 5-й день після застосування препаратів. На 15-й день показник знижувався до рівня 2,76± 0,30 (Р> 0,99), а на 60-й день до 2,51± 0,25 (Р> 0,99). У контролі ІРІ протягом періоду досліджень знаходився в межах 1,00± 0,05 - 1,29± 0,14.

Значного впливу L-аргініну на відносну кількість В-лімфоцитів нами не виявлено, їх вміст у крові тварин дослідної групи не перевищував 20,0 ± 0,70%, у контрольній досягав рівня 24,2 ± 1,4%. Поряд з цим слід відмітити збільшення абсолютної кількості В-лімфоцитів у дослідній групі до 1006,2± 45,81 кл/мкл (Р> 0,999) на 5-й день при значно нижчому показнику в контролі (434,6 ± 39,53 кл/мкл). На 15-й і 30-й дні абсолютна кількість В-лімфоцитів у дослідній групі була нижчою, ніж у контролі, достовірна різниця складала Р> 0,99. В подальші строки дослідження середня кількість клітин рівнялася у тварин, яких лікували, 687,4± 54,68 кл/мкл, у заражених трематозами - 586,4± 44,83 кл/мкл.

При визначенні лейкограми відмічали збільшення відносної та абсолютної кількості лімфоцитів. Стимулююча дія L-аргініну проявлялася максимальним збільшенням клітин відповідно до 65,0± 0,70% і 5026,8± 62,07 кл/мкл (Р> 0,999) на 5-й день після його застосування та незначним зменшенням на 15-й, 30-й і 45-й дні. Проте в кінці дослідження (60-й день) відносна кількість лімфоцитів залишалася на рівні 54,6± 0,74% (Р> 0,95), абсолютна – 3832,2± 59,67 кл/мкл (Р> 0,999), що було більше, ніж у контрольних тварин на 11,4% і 1413,2 кл/мкл.

В динаміці сегментоядерних нейтрофілів значних змін не відмічено. На 5-й день кількість їх мала тенденцію до зниження у дослідній групі (24,2 ± 0,86%) при статистичній достовірності до контролю Р> 0,95, але, починаючи з 15-го дня, вміст їх у крові збільшувався і на 60-й день не відрізнявся від контрольної групи. У той час як кількість еозинофілів зменшувалася у дослідній групі на 5-й день до 5,2 ± 0,8%, а на 30-й до 5,0 ± 1,0%, та збільшувалася на 45-й і 60-й дні відповідно до 8,2 ± 0,86 і 7,6 ± 1,08% (Р> 0,999). У групі контрольних тварин їх кількість знаходилася протягом періоду досліджень у межах 19,6 ± 0,67 – 21,4 ± 0,87%.

Гуморальні фактори імунітету характеризувалися зменшенням концентрації імунних комплексів у дослідній групі на 5-й, 45-й і 60-й дні до рівня 0,160 ± 0,01 - 0,166 ± 0,03 од.оп.г. при статистичній достовірності до контролю Р< 0,95. На 15-й день вміст імунних комплексів збільшувався
до 0,180± 0,006 од.оп.г., а на 30-й до 0,184 ± 0,006 од.оп.г. (Р< 0,95). У групі контрольних тварин в цей час відмічали максимальну їх концентрацію (0,210 ± 0,01 од.оп.г.).

Така ж закономірність простежувалася і в динаміці імуноглобуліну G. Вміст їх у крові корів зменшувався на 5-й день після введення препаратів до 22,08 ± 1,58 мг/мл (Р> 0,95) та збільшувався до рівня 24,44 ± 1,59 мг/мл (Р< 0,95) на 15-й день. В подальших дослідженнях кількість імуноглобуліну G знижувалася і на 60-й день не перевищувала 19,49± 0,98 мг/мл (Р> 0,95), що було менше, ніж у контролі, на 7,90 мг/мл.

Таким чином, комплексна терапія з використанням антгельмінтика вермітану та препарату L-аргініну, який підвищував імуннобіологічну реактивність – є одним із перспективних направлень в розробці заходів по боротьбі з фасціольозом та дикроцеліозом тварин. Засоби неспецифічної терапії, не впливають безпосередньо на гельмінтів, стимулювали в організмі тварин біоллогічно активні компоненти неспецифічної резистентності, сприяли нормалізації фізіологічних функцій, зменшували токсичну та алергічну дію паразитів. Це проявлялося збільшення відносної та абсолютної кількості Т-активних лімфоцитів, теофілінрезистентних клітин та зменшенням супресивної дії ТФЧ-РОК. Після введення L-аргініну значно зменшувалася кількість еозинофілів, циркулюючих імунних комплексів, імуноглобуліну У та збільшувалася відносна і абсолютна концентрація лімфоцитів.
До того ж результати досліджень свідчать про високу терапевтичну дію вермітану при фасціольозі і дикроцеліозі тварин та забезпечення імуностимулятором вираженої профілактичної дії по відношенню до–трематод, що супроводжувалося зниженням інтенсивності інвазії у дослідній групі корів по відношенню до контролю.

Автор:  Дахно И.С.



Рассказать об этой статье: 
Другие статьи в разделе: Тваринництво (загальне)
Застосування каркасно-тентових споруд для утримання ВРХ - Будівництво швидкомонтованих каркасно-тентових корівників один з найбільш оптимальних варіантів. Сучасні технології будівництва корівників, недорогі фундаментні підстави, короткий термін будівництва, низька матеріалом...
Кормова добавка з ехінацеєю пурпуровою для підвищення спермопродуктивності биків - Враховуючи унікальний фотохімічний склад ехінацеії пурпурової (Echinacea purpurea Moench), яка містить комплекс біологічно активних речовин (поліфеноли, полісахариди, фітостероли, ненасичені жирні кислоти,...
Методи покращення якості яловичини - Найважливішими факторами, які впливають на м’ясну продуктивність і якість м’яса — це, безумовно, є порода, рівень годівлі, спосіб вирощування, вік та стать. Зараз у розвитку скотарства нашої країни відмічено ...
Порівняння якості м'яса бичків різних напрямів продуктивності - Проблема підвищення ефективності м’ясного скотарства пов’язана з потребою збільшення кількості порід, які в змозі відповісти на стан годівлі інтенсивним ростом м’язової тканини протягом тривалого пер...
Племінне розведення червоної степової худоби - При застосуванні спорідненого розведення для поліпшення молочної худоби не менш важливим є визначення якості батьків, а також типу спарювання, при якому вони одержані. Інбредність батька і матері або їх...
Сучасні аспекти кріоконсервації сперми бугаїв - Кріоконсервація сперми бугаїв має широке практичне застосування завдяки наявності цілого ряду завершених технологій заморожування (9, 10, 17, 19, 21). Вони суттєво відрізняються за технологічними прийомами підготовки ...
Вплив вермітана і L-аргініну на імунобіологічні показники крові корів при фасціолезно-дікроцеліозной інвазії - Серед найбільш поширених гельмінтозів великої рогатої худоби лісостепової зони України (Полтавська і Сумська області) є фасціольоз та дикроцеліоз. Вданий час для боротьби з ними використовується велик...
Вплив сукцинату натрію на репродуктивну функцію кнурів-плідників - Науковими та практичними дослідженнями доведена доцільність використання різних специфічних і неспецифічних біологічно-активних препаратів та інших речовин з метою підвищення загальної резистентності орг...
Корекція обміну мікроелементів при фасциолезе і дикроцеліоз корів - Патогенний вплив фасціол і дикроцелій на організм тварин супроводжується крім механічної, токсичної, трофічної та інокуляторної дії явищами імуносупресії, тобто розвитком другорядних імунодефіцитів, обумов...
Фотогалереи
биопро
зерно